Святий мученик Юліан Тарсійський народився в малоазійській провінції Кілікії. Він був сином сенатора-язичника, мати його сповідувала християнство. Після смерті чоловіка мати святого Юліана переселилася в місто Тарс, де хрестила сина і виховала в християнському благочесті. Коли святому виповнилося 18 років, імператор Диоклитіан (284 - 305) почав гоніння на християн. Зокрема був схоплений і святий Юліан. Його привели до правителя Маркіяна на суд, де довго вмовляли зректися Христа. Ні катування, ні погрози, ні обіцянки дарів і почестей не могли схилити благочестивого юнака до принесення язичницьких жертв і зречення від Христа. Святий сповідник залишався непохитним у твердій вірі. Цілий рік мученика водили по містах кілікійської області, в кожному з них піддаючи допитам і жорстоким катуванням, після чого кинули до в'язниці. Мати святого Юліана йшла за сином і молилася, щоб Господь ще більше зміцнив його у вірі та подвигу. У місті Егее під приводом переконати сина принести жертву ідолам, вона просила правителя дозволити їй відвідувати в'язницю. Три дні вона провела у в'язниці зі святим Юліаном, благаючи його бути твердим до кінця.

Святий Юліан знову постав перед правителем. Думаючи, що мати переконала сина коритися імператорського указу, правитель став хвалити її розсудливість. Несподівано свята сміло визнала себе християнкою. Святий мученик Юліан і далі безстрашно і мужньо викривав язичницьке багатобожжя. Тоді правитель наказав відрубати матері святого Юліана ступні ніг за те, що вона супроводжувала сина з Тарсу. Свята мучениця померла від завданих ран. Мученика Юліана зашили в мішок, наповнений піском і отруйними гадами, і кинули в море. Тіло страждальника було винесено хвилями на берег біля Олександрії і з честю поховане однією благочестивою олександрійською християнкою. Мученицька смерть його послідувала близько 305 року. Згодом мощі святого мученика перенесли в місто Антіохію. Святитель Іван Золотоуст вшанував пам'ять святого мученика Юліана похвальним словом.