Коробейниківська Казанська ікона Божої Матері, найбільша алтайська святиня, єдиний в Сибіру чудотворний образ, перебувала в Богородице-Казанському храмі села Коробейникове (Усть-Пристаньського району Алтайського краю) з початку XX століття. Храм був зведений у 1902 році під керівництвом будівельника-архітектора Борзенко, освячений в 1903-1904 роках являв собою чудовий пам'ятник церковної архітектури. У храмі, прикрашеному розписом, перебувало безліч святих ікон, серед яких виділявся вражаючий своєю красою великий Казанський образ Божої Матері, що надалі отримав найменування Коробейниківського. Пресвята Богородиця в пурпуровому одязі і благословляючим Богонемовлям були зображені на золотому тлі в мозаїчному обрамленні.

У 1938-му році храм був закритий, розграбований і перетворений на зерносховище. Казанську ікону Божої Матері, кинуту під ноги, врятувала від наруги місцева мешканка, сліпа жінка Ольга Перегудова на прізвисько Олюшка Темна, в кінці 1990-х років канонізована у лику місцевошанованих святих. Пресвята Богородиця з'явилася благочестивій Ользі уві сні, звелівши забрати ікону з занечищенного храму. Образ був сильно пошкоджений, помітні були тільки очі Богородиці та Божественного Немовляти. Через деякий час сталося диво - ікона оновилася, засяяла новими фарбами, від неї почали відбуватися дива.

У кількох благочестивих сім'ях зберігалася чудотворна ікона, перш ніж у червні 1994 року настав час повернення образу в Коробейникове.

До 29 червня 1994 Коробейниківська Казанська ікона Божої Матері перебувала в Покровському кафедральному соборі міста Барнаула. Тисячі віруючих змогли поклонитися чудотворному образу.

2 липня 1994 велелюдним хресним ходом чудотворна ікона була повернута до відновленого Казанського храму села Коробейникове. Вона стала святинею Богородице-Казанського чоловічого монастиря, відкритого в селі. На спомин цієї події і було встановлене святкування Коробейниківської Казанської ікони Пресвятої Богородиці.