Перенесення з Єрусалиму до Константинополя мощей святого первомученика архидиякона Стефана було близько 428 року. Після того, як святий першомученик архидиякон Стефан був побитий юдеями камінням, святе тіло його кинули без поховання на поживу звірям і птахам. Проте на другу ніч знаменитий юдейський законовчитель Гамаліїл, що почав схилятися до віри в Ісуса Христа як в Месію і захистив апостолів у синедріоні (Дії 5, 34-40), надіслав відданих йому людей взяти тіло первомученика. Гамаліїл поховав його на своїй землі, в печері, недалеко від Єрусалиму. Коли помер таємний учень Господа, Никодим, що приходив до Нього вночі (Ін. 3, 1-21; 7, 50-52, 19, 38-42), Гамаліїл також поховав його поблизу гробу архидиякона Стефана. Потім і сам Гамаліїл, який прийняв святе Хрещення разом зі своїм сином Авивом, був похований при гробі первомученика Стефана і святого Никодима. У 415 році мощі святих були чудовим чином знайдені і урочисто перенесені до Єрусалиму архиєпископом Іваном разом з єпископами Єлевферієм Севастійським і Єлевферієм Єрихонським. З того часу від мощів почали відбуватися зцілення. 

Згодом, при святому благовірному цареві Феодосії Молодшому (408-450), мощі святого первомученика Стефана були перевезені з Єрусалиму до Константинополя і покладені в церкві на честь святого диякона Лаврентія, а по спорудженні храму на честь первомученика Стефана перенесені туди 15 серпня. Десниця первомученика зберігається в Серапіоновій палаті Троїце-Сергієвої Лаври.