Преподобний Авраамій Галичський, Чухломський (1375), жив і трудився в ХIV столітті в обителі преподобного Сергія Радонезького. Після довгих років проби він був удостоєний священного сану. Прагнучи до цілковитої безмовності, він попросив благословення Преподобного Сергія і пішов в 1350 році в Галицьку країну, населену Чудськими племенами. Поселившись в безлюдному місці, преподобний Авраамій за одкровенням перейшов на гору, де знайшов сяючу невимовним світлом ікону Божої Матері. Про явлення святої ікони стало відомо Галицькому князю Димитрію, який і просив преподобного принести її до міста. Преподобний Авраамій прийшов з іконою в Галич, де був зустрінутий князем і сонмом духовенства. Від ікони Божої Матері здійснилися численні зцілення. Князь Димитрій дав Преподобному кошти на спорудження храму і монастиря біля Чухломского озера, на місці явлення ікони Пресвятої Богородиці. Храм був побудований і освячений на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Нововлаштована обитель преподобного Авраамія стала джерелом духовної просвіти місцевого чудського населення. Коли обитель зміцнилася, він поставив замість себе настоятелем свого учня Порфирія, а сам пішов за 30 верст в пошуках відокремленого місця, але й там його знайшли учні. Так виникла ще одна обитель з храмом на честь Положення Ризи Божої Матері, названа "великою пустелею Авраамовою". Преподобний Авраамій двічі віддалявся в глухі місця, після того як до нього знову збиралися безмовники. Так були засновані ще два монастирі - один на честь Собору Пресвятої Богородиці, настоятелем якого преподобний Авраамій поставив ігумена Пафнутія, і інший - на честь Покрови Пресвятої Богородиці. У Покровському монастирі преподобний Авраамій закінчив своє земне життя. Він помер у 1375 році, передавши за рік до своєї блаженної кончини настоятельство своєму учневі Інокентію. Преподобний Авраамій став просвітителем Галицької країни, заснувавши в ній чотири монастирі, присвячені Божій Матері, Яка явила йому Свою ікону на початку його молитовних подвигів.