Про шлюб

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Однією з головних проблем сучасності є проблема шлюбу і сім'ї. Тепер дуже рідко зустрічаються міцні шлюби та справжні християнські родини. Немає гарної сім'ї тому, що немає справжнього шлюбу, який встановив Бог.

В Священному Писанні сказано: "Що Бог з'єднав, того людина нехай не розлучає" (Мф.19, 6). Цими словами Господь стверджує нерозривність християнського шлюбу. Існує тільки один привід для розлучення подружжя - перелюбство одного з них. Шлюб достойний пошани і освячений Богом, якщо він укладається, щоб народжувати подібних до себе для продовження людського роду. Блаженний, хто вступає в подружній союз з цими святими намірами. Він обирає дружину не за пристрастю, а за любов'ю, і зважає не на її красу, а на доброчесність. Таке обрання робить шлюб благословенним, а подружжя - щасливим. Але якщо шлюбний союз укладається за пристрастю або за розрахунком, і до того ж наречений і наречена не відзначаються доброчесністю, то такий шлюб не принесе щастя подружжю і не може бути міцним.

Істинне багатство і велике щастя, коли чоловік і жінка живуть у злагоді і з'єднані одне з одним як одна плоть. Таке подружжя, хоч би й жило бідно і не було знатним, може бути щасливішим від усіх, тому що воно насолоджується істинним щастям і завжди живе в спокої. Тих, хто живе у такому шлюбі, ніщо не може засмутити. Якщо є між чоловіком і дружиною однодушність, мир і любов, до них стікаються всі блага. І злі наклепи не страшні подружжю, яке огороджене, немов стіною, любов'ю.

Святитель Іоан Золотоустий каже: "Дружини, які немов світяться душевною красою, з часом все більше виявляють своє благородство, і тим сильнішими стають прив'язаність і любов їхніх чоловіків". Шлюб і слабкого робить вдвічі сильнішим. Спільні турботи подружжя полегшують для них скорботи, а спільні радощі захоплюють обох, - вчить святитель Григорій Богослов. Для однодушного подружжя і багатство робиться приємнішим, а у бідності саме однодушність краща за багатство.

Краса тілесна, не з'єднана з душевною доброчесністю, може захоплювати подружжя недовго, а далі не буде мати сили. З часом погані якості, виявлені у подружжя, знищують любов. Якщо треба щось робити для задоволення одне одного, то це прикрашати душу, а не вбирати і губити тіло. Не стільки зовнішня краса робить подружжя люблячими, скільки чистота, ніжність і готовність померти одне за одного.

Коли в родині виникають чвари, треба потерпіти. Небажання терпіти роздуває неприємності, і дрібниці нагромаджуються у стіну, яка розділяє подружжя. Для чого даний людині розум? Щоб згладжувати життєвий шлях! Розсудливість згладжує протиріччя, які виникли. Сімейні сварки не вщухають у сім'ї, коли у подружжя бракує життєвої розсудливості, а ще більше - від небажання добре обдумати ситуацію, яка склалася. Коли у подружжя немає іншої мети, крім насолоди, тоді шлюб розпадається. Закінчуються насолоди - закінчується і задоволення одне одним. Настає розірвання шлюбу. Розлучатися - справа противна як людській природі, так і Божественному закону. Як під час хвороби ми не відсікаємо хворий орган, а лікуємо та зціляємо його, так треба чинити і з чоловіком та жінкою. Якщо є в подружжя який-небудь порок, то треба не розлучатися, а позбуватися пороку.

Скільки блага буває від того, що в сім'ї немає чвар, і навпаки, скільки зла виникає, коли чоловік і дружина сваряться. Ні багатство, ні гарні діти, ні влада і могутність, ні слава і честь, ні достаток та розкоші не можуть радувати чоловіка та дружину, якщо вони сваряться одне з одним. У сім'ї треба цінувати вище за все однодушність, мир та тишу. Тоді й діти будуть наслідувати доброчесність батьків, і у всьому домі буде благополуччя. Де чоловік, дружина та діти з'єднані узами доброчесності, злагоди і любові, там серед них Христос.

Амінь!