Слово проти підлабузництва

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Господь Ісус Христос сказав: "Будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний" (Мф. 5, 48). Прагнення до досконалості пов'язане не лише з уподібненням Богу в любові й милосерді, у правді й святості, але і в постійній боротьбі з самим собою, а точніше  - зі своїми пороками і  слабкостями.

До числа людських слабкостей входить і підлабузництво. Підлабузництво й любов до ближніх - зовсім не одне й те саме. Між ними  величезна прірва. Підлабузник - це людина, яка догоджає іншим задля власної користі. Справи підлабузника завжди егоїстичні. А справжня любов віддає себе іншим, нічого не вимагаючи взамін.

Господь сказав: "Горе вам, коли всі люди говоритимуть про вас добре" (Лк. 6, 26). Спаситель мав на увазі перш за все підлабузників. Горе тій людині, яка над усе намагається словом і ділом здобути прихильність людей. Вона, як правило, не дбає про правду і справедливість. Підлабузники не можуть догодити Богу.

Ісус Христос не догоджав людям. Він любив людей, зцілював хворих, жалів стражденних, плакав зі скорботними, але не догоджав людям. Тому Він мав ворогів.

О, яка підступна і яка непомітна пристрасть підлабузництва: вона оволодіває і мудрими!  Інші людські пороки видно, а підлабузництво  діє під виглядом благочестя.

Підлабузник турбується про те, щоб зовнішньо поводитися гарно і заслужити добре слово того, до кого він підлещується. Усі ми засуджуємо лестощі. Але якими вони бувають приємними для слуху! Підлабузництво - це прояв начебто добрих норовів напоказ - перед людьми і для людей.

Є два види підлабузників. Одні догоджають людям, щоб їх за це хвалили. Інші догоджають тільки тим, від яких сподіваються одержати якусь користь для себе. Останній вид підлабузництва найрозповсюдженіший у наш час. Про це свідчать приказки: "Рука руку миє", "Не підмажеш - не поїдеш", "Суха ложка горло дере" та інші подібні. У підлабузництві немає нічого доброчесного і святого. Апостол Павло про себе сказав так: "Якби я і тепер догоджав людям, не був би рабом Христовим" (Гал.1,10).

Як розпізнати підлабузника у собі або в людях, які нас оточують? Зазвичай підлабузник виявляє старанність лише до тих, від кого може мати якусь користь, а для всіх інших не хоче нічого робити.

Підлабузник, пропонуючи добрі поради чи послуги одному, умишляє зле іншому; розхвалює одного, осуджує іншого; зводить анонімний наклеп,  щоб не викрити себе; коли хвалять доброчесних, внутрішньо обурюється; лає правителів і начальників, коли вони відсутні, а коли присутні - хвалить їх в очі; доброчесності ближніх не помічає, а недоліки зберігає у пам'яті й осуджує. Коротше кажучи, підлабузник використовує  раболіпство для власного збагачення.

Справжній християнин робить не так. Він залишає без уваги чужі злі діла, а свої - відкриває перед Богом. Тому таких часто осуджують люди, бо не знають їхніх дійсних намірів. Вони стараються догоджати не людям, а Богу. Служачи людям, не раболіпствують для похвали; благодогождаючи Богу, вони принижують себе - за те й за інше чекає їх нагорода від Господа, Який сказав: "Гординя чоловіка його принизить, а покірний духом досягне честі" (Пр. 29, 23).

Браття і сестри! Будемо ж любити Бога і ближніх і ухилятися від підлабузництва.

Амінь!