1968/1969 р.

Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву і всім вірним Українського Екзархату
 
Велика благочестя тайна:
Бог явився у плоті.
(1 Тим. 3, 16)
 
Дорогі браття і сестри!
 
"Великою благочестя тайною" називає свята Церква втілення Слова Божого. Тайна втілення полягає в тому, що Бог став чоловіком, і ми через Нього "обожились" і стали "причасниками Божого єства" (2 Петр. 1, 4).
Без втілення Сина Божого не могло бути ні оновлення зараженої гріхом людської природи, ані воскресіння й перемоги над смертю. Без втілення Бога Слова духовний світ поринув би в непроглядну темряву і над родом людським вічно панувала б смерть, яка всіх зрівнює і не знає різниці між добрим і злим. Для неї чужі поняття життя і радості, добра і справедливості.
Різдво Христове принесло на землю мир і радість усім людям, бо в ньому міститься запорука вічного життя і вічної радості. Багато віків минуло від тієї великої ночі, коли людство через віфлеємських пастирів уперше почуло радісну вістку про народження Спасителя світу. І з того часу цією радістю живе і жити буде весь християнський світ.
У ці священні дні свята Церква створює в наших душах особливе почуття тихої радості і немовби відчуття дивного світла, яке осяяло ясла Богонемовляти. Вона утверджує в нас віру, що "з нами Бог", через Ісуса Христа, народженого у Віфлеємі Іудейському. Вона вселяє в нас надію, що для нас не будуть зачинені двері Царства Небесного, куди Господь бажає привести нас з невимовного Свого чоловіколюбства. Вона пробуджує в нас почуття братерської любові до далеких і близьких, до всіх людей доброї волі.
Ці святі почуття, які змушують тремтіти наші серця в різдвяні дні, чи не є ознакою того, що й ми разом з пастирями та волхвами відбуваємо у подорож до духовного Віфлеєма, щоб заглибитися там у благоговійне споглядання Божественного Немовляти?
Наша душа наповнюється внутрішнім спокоєм, оспіваним ангелами в Різдвяну ніч: "Слава у вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління" (Лк. 2, 14). Мир, принесений на землю Господом нашим Ісусом Христом, - це насамперед мир з Богом, мир зі своєю совістю, мир з ближніми, мир між народами. Братерська любов і відкрите серце - джерело внутрішнього миру. Апостол Павло навчає: "Плід же Духа є любов, радість, мир", (Гал. 5, 22). Де Христос - Джерело миру, - там і мир. Де Святий Дух, там і плід Його перебування - мир. Прагнути здобути душевний мир - це означає прагнути до того, щоб Господь оселився в серці і жив у ньому, як Він Сам обіцяв (див.: Ін. 14, 23).
Від цього внутрішнього миру, що є особливим даром Божим, наша думка звертається до миру зовнішнього, до миру між усіма народами землі. Прагнення миру властиве кожній людині, яка любить свою країну і бажає її процвітання в мирних умовах життя. Вона спонукає християн не бути бездіяльними, спостерігаючи в різних частинах світу безперестанні воєнні дії, що спричиняють людські жертви і страждання, а згадати пророцтво Ісаї, що народи перекують свої мечі на орала, списи свої на серпи і більше не вчитимуться воювати (див.: Іс. 2, 4).
Церква покликана морально впливати на суспільство і через нього домагатися поступового роззброєння. Роззброєння - це шлях до подолання бідності, боротьби з хворобами і неписьменністю.
Вітаючи вас, преосвященні архипастирі, боголюбиві пастирі, чесні ченці, улюблені браття і сестри, з святом Різдва Христового, прошу прийняти моє сердечне поздоровлення і з Новим роком.
Вітаю з великим християнським святом і Новоріччям також і наших співвітчизників, які з волі Промислу Божого опинилися за кордоном і в глибині душі зберігають любов до рідного краю. Пришестя у світ Спасителя, що припинило ворогування між "далекими і близькими", спонукає нас переборювати національний егоїзм та недовір`я в ім`я братерської любові й досягнення єдності в Церкві Христовій.
Складаючи подяку Богові за Його благодіяння, що були над нами минулого року, і на наступний рік просимо в наших щирих молитвах благословення Божого на нові творчі подвиги для блага святої Церкви і дальшого всебічного розвитку нашої країни.
У новому році мир і благословення Боже нехай спочивають на кожній людині, яка робить добро (див.: Рим. 2, 10).
Амінь.
 
1968/1969 р.