1977/1978 р.

Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву і всім вірним Українського Екзархату
 
Слава у вішніх Богу, і на землі мир,
в людях благовоління.
(Лк. 2, 14)
 
Дорогі браття і сестри!
 
Чудову цю звістку про любов і мир принесли ангели в ніч Різдва Господа нашого Ісуса Христа. Тому кожного року ми урочисто святкуємо цей день і з великою радістю згадуємо пришестя у світ Сина Божого. Різдво Христове - це наша радість, наше життя і спасіння.
Вірою в Господа Ісуса Христа спасалися всі - і ті, що жили після Його пришестя, і ті, що жили до того, як Він прийшов у світ: вони чекали, вони сподівалися, що Він прийде і врятує їх від гріха і смерті.
Наближався час Різдва Христового. І, як буває вночі, коли згущується темрява, так і перед пришестям Христа темрява гріха ще збільшилась. Не тільки люди забули істинного Бога, але, здавалося, і Сам Бог забув людей. Тоді мало хто шукав Бога, людство не знало, як треба жити. Язичницький світ лежав у темряві гріха. І коли людина гинула від моральної зіпсованості, вмираючи духовно раніше від смерті тілесної, Сам Бог зійшов на землю, щоб "знайти і спасти, що загинуло" (Лк. 19, 10). Господь не прийшов на землю як славетний цар або великий завойовник. Він не народився в багатому палаці, оточений слугами і воїнами. Син Божий увійшов у світ через бідний вертеп, куди заганяли худобу в холодні ночі. Пречиста Діва Марія Сама сповила Його і поклала в грубих яслах.
Господь Ісус Христос народився у Віфлеємі. Та далеко на сході древні мудреці-волхви побачили світло незвичайної зірки і по ньому дізналися про народження Спасителя світу. 3ірка привела їх до Того, на Кого люди у своєму безсиллі чекали від початку світу. Вони побачили Того, до Кого прагнула кожна людська душа, яка шукає вічної правди. Поклонившись новонародженій Богодитині, волхви принесли їй дари.
А в Різдвяну ніч біля Віфлеєма пасли свою отару пастухи. Це були прості люди. Вони не мали мудрості, тому не могли зрозуміти, що означає поява незвичайної зірки. У них не було скарбів, щоб принести коштовні дари. Зате в їхніх серцях зберігався більш цінний скарб - жива віра в Бога. Тому Господь удостоїв їх раніше за всіх дізнатися про те, що у світ прийшов Син Божий. Вони теж бачили світло. І в цьому світлі вони почули слова ангела: "Я сповіщаю вам радість велику, яка буде всім людям. Бо нині у місті Дави­довому народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь" (Лк. 2, 10-11). В цей час з`явилося багато ангелів, які співали пісню: "Слава у вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління" (Лк. 2, 14).
Ангельське благовістя не можна розуміти як негайне встановлення на землі миру і благовоління без усяких зусиль з боку людини. Небесна звістка в день Різдва Христового має на увазі насамперед мир внутрішній, тобто те душевне умиротворення, про яке говорив Ісус Христос на Тайній вечері: "Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не так, як мир дає, Я даю вам" (Ін. 14, 27).
Такий мир дійсно являє собою величезну цінність. Своїм спокутним подвигом Господь наш Ісус Христос примирив людину з її власною совістю і з Богом. Усвідомлюючи себе примиреним з Богом, християнин уже не страждає душею, як це було до Різдва Христового, коли за свої гріхи і беззаконня людина перебувала під гнівом Божим. Це внутрішнє примирення людини з самою собою розуміє і ап. Павло, коли пише колоським християнам: "Нехай панує в серцях ваших мир Божий" (Кол. З, 15). У пошуках цього миру християнські подвижники йшли в ліси й пустелі. Вони досягали внутрішнього, душевного миру зусиллями своєї волі, молитовним подвигом. Протягом багатьох років вони трудилися над удосконаленням свого духовного життя, а потім ішли до людей і вселяли в їхні серця набуту в самотності моральну силу.
Мир у Бозі й з Богом є суттєвою стороною християнського розуміння миру. Але Церква Христова повинна сприяти виявленню внутрішнього миру і зовні, у житті народів, у житті всього людства. Ісус Христос, передбачаючи зруйнування Єрусалима, оплакав його гірку майбутність, а з ним і все людство, що страждає від руйнівних війн. Він думав не тільки про внутрішнє умиротворення людської душі, але й про зовнішній благоустрій життя людей на землі в умовах миру, братерства і любові народів.
У наш час багато християнських Церков разом з усіма людьми доброї волі докладають величезних зусиль, щоб для збереження миру й життя на землі залучити всю моральну міць людства.
У наші дні міцний мир не може бути забезпечений без роззброєння. Атомна зброя і нові види зброї масового знищення загрожують існуванню життя на землі. В день Різдва Христового ми, християни, повинні ще і ще раз усвідомити нашу величезну відповідальність перед Богом і людством за мир на землі.
У ці святкові дні сердечно вітаю вас, преосвященні архипастирі, боголюбиві пастирі, чесні ченці та черниці, улюблені браття і сестри, і наші співвітчизники-українці за межами нашої країни, з святом Різдва Христового і Новим роком.
Нехай зміцнить Господь усіх нас у доброму душевному й тілесному здоров`ї та подасть нам Свою благодатну поміч на діла добрі! Подякуймо Господу нашому Ісусу Христу за Його благодіяння минулого року й у своїх повсякденних молитвах будемо просити, щоб Він просвітив наш розум світлом істини, послав у наші серця любов до ближніх, зміцнив нашу волю в добрі і благословив усіх нас миром!
Амінь.
 
1977/1978 р.