1978 р.

Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву і всім вірним Українського Екзархату
 
Смерті святкуємо умертвіння...
іншого, вічного життя початок...
(7 пісня Пасхального канону)
 
Дорогі браття і сестри!
Христос воскрес!
 
"Радуйтесь!" (Мф. 28, 9). Це вітання було першим словом Ісуса Христа після Його Воскресіння. Воно глибоко знаменне й втішне не тільки для мироносиць, до яких перших було звернене, не тільки для апостолів, але й для всіх християн, які нині урочисто святкують світле Воскресіння Христо­ве. Чому Воскресіння Христове наповнює душі віруючих живим захопленням, піднесеною духовною радістю?
До Воскресіння Христового людство у величезній більшості не мало живої надії на безсмертя і воскресіння. В язичництві навіть у найбільших мудреців надія на життя після смерті була досить неясною, непевною, спотвореною різними помилками. В іудейському народі була надія безсмер­тя і воскресіння, і нею втішалися праотці (див.: Іов. 19, 25) і пророки (див.: Іс. 26, 19; Ієз. 37, 1-10; 2 Мак. 12, 43-44). Однак ця надія, ґрунтуючись на очікуванні обіцяного Визволителя, Який має знищити смерть, була тільки ще сподіванням, яке не мало незаперечного доказу. Крім того, усвідомлення своєї гріховності тривожило людину й ослабляло в ній надію на воскресіння для блаженного життя.
Воскресіння Ісуса Христа, Який переміг смерть, дає нам тверду надію на майбутнє наше воскресіння. Апостол Павло ставить наше воскресіння в залежність від Воскресіння Христового. Як через тілесного родоначальника людства Адама, що вчинив гріх, - підкорилися законові смерті всі люди, з'єднані з ним через тілесне походження, так у духовному родоначальникові Ісусі Христі живуть і воскреснуть усі ті, що духовно відроджені Ним, з`єднані з Ним вірою (див.: 1 Кор. 15, 20-22; 47-48). Те, що сталося з Представником спасенного людства, обов`язково, співдією Божественної благодаті, переходить і на віруючих - внаслідок їхньої духовної спорідненості і зв`язку з Ним.
Ось чому апостол Павло дивується, як могли деякі з коринфських християн, визнаючи Воскресіння Ісуса Христа, відкидати наше майбутнє воскресіння. "Якщо нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес" (1 Кор. 15, 13). Таким чином, у Воскресінні Спасителя нашого є тверде, справді відрадне для вірних, уповання. Воно настільки живе, що вже ніяк не можна відділити впевненості у Воскресінні Христовому від впевненості в нашому воскресінні (див.: Рим. 8, 11). Звідси зрозуміло, яку велику радість для християн містить так часто й урочисто повторюване у свято Пасхи привітання: Христос воскрес!
Кожна людина, що відчуває жадобу вічного життя за природою своєю, яка, за висловом апостола Павла, розумом і серцем усвідомила "силу Воскресіння" Христового (див.: Флп. З, 10), не може не зрадіти духом і не линути до оселі вічного життя. Велику втіху і відраду серед мінливостей земного життя вносить у душу християнина славне Воскресіння Ісуса Христа. Віруючі вже самим прикладом Воскресіння Христового переконані, що з відходом нашого тіла на місце загального упокоєння не все закінчується. Там, на виконання обітниці Спасителя, - "Я живу, і ви будете жити" (Ін. 14, 19), - віруючі встануть з праху земного і з`єднаються зі своєю душею для нового безболісного, безтурботного, нескінченного життя у Христі і з Христом. Тоді впевнено й радісно вони проголосять словами пророка Осії: "Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?" (Ос. 13, 14).
І в умовах земного життя віра у життя вічне спонукає нас, православних християн, боротися проти всього того, чим знищується на землі життя. Ось чому наша Церква осуджує нейтронну бомбу, руйнівна дія якої спрямована проти людини і всього живого. Як і всі люди доброї волі, ми, віруючі, виступаємо проти всіх видів зброї, яка несе скорботу, горе, смерть людей.
Обов`язку нашого християнського покликання продовжувати наше миротворницьке діяння, яке об`єднує нас у служінні людству з християнами інших сповідань, з усіма людьми доброї волі, щоб сприяти побудові на землі миру без зброї, без голоду, злиднів і хвороб, коли всі народи зможуть розгортати співробітництво в усіх галузях людського життя.
Нас радує поглиблення зусиль багатьох християнських Церков у їх святому служінні примиренню людства. Однак наша православна Церква знову і знову звертається із закликом до всіх Церков, до всіх християн - ще більше посилити своє служіння миру між народами. Ми віримо в кінцеву перемогу добра, бо воскрес Христос!
Сердечно вітаю вас, преосвященні архипастирі, боголюбиві пастирі, чесні ченці та черниці, дорогі браття і сестри, а також наші співвітчизники-українці за кордоном, із світлоносним святом Святої Пасхи! Нехай подасть Воскреслий Господь усім нам благодатну поміч на справи добрі. "Святкуючи оновлення життя нашого, - повчає нас св. Григорій Богослов, - оновлюймося і ми духовно! Усе в природі оновлюється нині, - нині весна природна і весна духовна, весна видима і весна невидима. О, якби ми сподобилися її там, духовно змінившись тут і оновленими перейшли в нове життя в Ісусі Христі, Господі нашому! Йому ж, Воскреслому, всяка слава, і честь, і держава, зі Святим Духом, у славу Бога Отця" (Св. Григорій Богослов, слово 44). Амінь.
Христос воскрес! Воістину воскрес!
 
1978 р.