1985 р.

Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву і всім вірним Українського Екзархату
 
Смерті святкуємо умертвіння...
іншого, вічного життя початок...
(7 пісня Пасхального канону)
 
Дорогі браття і сестри!
Христос воскрес!
 
З почуттям духовного захоплення знову зустрічаємо ми Пасху Христову. Радість у Воскреслому Господеві лунає в ці дні в усіх великодніх відправах і духовним торжеством наповнює наші серця. Нині Христос Своїм Воскресінням переміг смерть і відкрив нам таїну життя вічного.
На землі немає більшого нещастя, ніж смерть. Ніщо не викликає в нас такого страху, як смерть. Найтяжчі хвороби і будь-які страждання не йдуть ні в яке порівняння зі смертю. Ніхто не хоче вмирати.
У природі все вмирає для того, щоб знову народитися: сонце заходить, щоб ранком знову зійти; взимку природа немовби помирає, щоб навесні знов ожити; насіння, вкинуте в землю, дає зелений паросток і приносить плід. Невже людина, вінець творіння й владика природи, вмирає для того, щоб обернутися на порох земний і ніколи більше не встати? Чому людське серце так сильно прив`язується до людей та полум'яніє міцною й постійною любов`ю до них, якщо смерть обриває в людині її розумове й духовне життя? Ми віримо, що людина створена не для смерті, а для життя.
Наша християнська віра стверджує: смерті немає. Христос воскрес, і смерть уже не має влади над людиною. Христос, умерши на хресті і воскресши на третій день, Своєю перемогою над смертю ствердив на вічні часи безсмертя людини.
Ось чому в пасхальні дні ми, православні християни, з почуттям духовного захоплення багаторазово повторюємо: "Христос воскрес!" Для нас ці слова не мають рівних у людській мові. Вони становлять найвеличнішу святиню нашого серця і незрівнянну радість. У них вся сутність нашої віри, вся міцність нашої надії і вся сила любові до нашого Спасителя.
Апостол Павло свідчить: "Якщо і Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша" (1 Кор. 15, 14). Якби Христос не воскрес, Він лишався б для людства великим, святим і мудрим Учителем, та не був би для нас Всемогутнім Богом і нашим Спасителем. Але Він воскрес!
Тепер ми знаємо, що Христос - не тільки наш Божественний Учитель, але й Всемогутній Бог, Який Своєю Божественною силою воскрес із гробу. Тепер ми віримо, що все, що Він говорив і що обіцяв дати віруючим у Нього, - це незмінна Божественна істина. Все євангельське вчення стверджується Воскресінням Христовим. Тому ми так радіємо і так торжествуємо в ці пасхальні дні.
У кожної людини є очі тілесні. Ними ми бачимо сонце і зорі, ниви й сади, бачимо одне одного і весь чудовий, Богом створений світ. Але в нас, людей віруючих, є й інші очі - очі віри. Ними ми бачимо Бога і весь потойбічний світ. Очима віри ми бачимо і Воскресіння Христове. Ось чому в пасхальні й недільні дні ми, православні християни, співаємо: "Воскресіння Христово бачивши, поклонімось Святому Господеві Ісусу".
Ми бачимо Воскресіння Христове не тільки очима віри, але й очима апостолів, жон-мироносиць і тих, що увірували в Господа, що були з Ним, Воскреслим, лицем до лиця, розмовляли з Ним, приймали з Його рук їжу і торкалися до Нього. Христос через тих, хто Його бачив, залишив свідчення істини Свого Воскресіння. Бувши "очевидцями" (Лк. 1, 2), апостоли записали в Євангеліях і Посланнях про явлення Воскреслого Христа, і радість бачення Його через Писання дійшла і до нас. Ми віруємо у Воскреслого Господа однією вірою з незліченними мільйонами християн, котрі жили до нас, живуть тепер і житимуть після нас.
Наша віра дає сенс земному життю. Вона збагачує наше духовне життя і вказує дорогу в Царство Небесне. Віра - сила й опора в усьому нашому житті. В гріхах вона дає прощення тим, що каються, в стражданнях несе втіху, в складних життєвих обставинах дарує терпіння. Віра зігріває наші серця, підтримує нас на життєвій дорозі. І немає такого горя, якого не полегшив би наш людинолюбний Господь.
Цього року наша Церква разом з усім народом урочисто святкуватиме 40-ліття Перемоги над німецьким фашизмом. У роки Великої Вітчизняної війни живі й померлі сини й дочки нашої Вітчизни, як ніколи раніш, проявили жертовну любов. Спонукувані цією любов`ю, вони проливали кров за наше життя і свободу. Вдячна пам`ять вимагає від нас поминати в своїх молитвах тих, хто не повернувся з поля бою. Вічна пам`ять воїнам, які полягли на бранному полі за нашу Вітчизну і за мир на землі! Наш священний обов`язок зберегти цей мир, завойований такою дорогою ціною.
Наша Церква вважає збереження миру невід`ємною частиною загальноцерковного служіння і проявом діяльної любові до ближніх. Вона щиро прагне, щоб ні ядерна зброя, ні будь-яка інша зброя масового знищення ніколи не була введена в дію, а якомога швидше зникла з лиця Землі. Нехай Земля і Космос повняться життям, а не смертю. Бо Христос "смертю смерть подолав".
У ці радісні пасхальні дні сердечно поздоровляю вас, дорогі браття і сестри, з великим святом Воскресіння Христового. Будемо молитися, щоб Господь наш Ісус Христос назавжди зберіг і утвердив у нас дарований Ним через Своє Воскресіння мир з Богом і ближніми, щоб народи світу ніколи не пізнали жаху ядерної війни, щоб священний дар життя ніколи не занепадав на Землі. Створюючи Христів мир у душі, в родині й серед народів, будемо зростати в любові, а благодать Божа нехай поможе нам досягати успіху в житті благочестивому на славу Божу і на благо всім добрим людям. Амінь.
Воістину Христос воскрес!
 
1985 р.