Святі мученики сім братів - Орентій, Фарнакій, Єрос, Фірмос, Фірмін, Киріак і Лонгин були римськими воїнами. У царювання Максиміана (284 - 305) на греків напали скіфи. На поєдинок зі скіфським вождем Марофом, що відрізнявся незвичайною тілесною силою, наказано було вийти святому Орентію, теж сильному і хороброму воїну. Орентій був християнином, так само як і шестеро його братів, які теж служили в імператорських військах. Закликаючи на допомогу Господа, святий Орентій переміг Марофа і таким чином зупинив навалу скіфів. Імператор захотів принести за цю перемогу жертву язичницьким божествам і запросив взяти участь і переможця – святого Орентія. Святий відмовився, оголосивши себе християнином і сказав, що переміг ворога силою Істинного Бога Господа Ісуса Христа. Ні обіцянки почестей і багатств, ні погрози не змогли схилити святого до зречення від Христа. Жорстокий і невдячний імператор наказав заслати святого і шістьох його братів святих Фарнакія, Єроса, Фірмоса, Фірміна, Киріака і Лонгина на Кавказ. Під час шляху всі сім братів померли.