Свій початок історія прославленої Почаївської ікони Божої Матері бере з 1595 року. У ті часи на Волині перебував константинопольский митрополит Неофіт, який на прохання благочестивої дворянки Ганни Гойської відвідав її будинок, де лежав сліпий брат хазяйки Пилип. У благословення владика залишив привезену з Константинополя ікону Богородиці. Сліпий старанно молився перед святим образом й одного разу уві сні йому з'явилася Пресвята Діва і веліла уповати на допомогу Божу. Прокинувшись вранці, Пилип прозрів, і з великою радістю і сльозами на очах дякував своїй Цілительниці. Після цього чуда і декількох явлень уві сні Пресвятої Діви Марії у чудовому сяйві, сім'я не насмілилась більш тримати у себе чудотворну ікону. У 1597 році вона була перенесена в Почаївський монастир, де від неї продовжували чинитися чудеса і знамення.