Чернігівсько-Гефсиманська ікона Божої Матері (1869) є списком з прославленої Чернігівсько-Іллінської ікони Божої Матері, яка знаходилась в Троїцькому Іллінському монастирі поблизу Чернігова, на Болдиній горі, де в XI столітті деякий час подвизався преподобний Антоній Печерський. Опису чудес від цієї ікони, що почалися 16-24 квітня 1662 року, святитель Димитрій Ростовський присвятив книгу «Руно зрошене», закінчуючи яку він писав: «Кінець книжки, але не чудес Пресвятої Богородиці, бо хто може їх обчислити». Благодатна сила цієї ікони проявилася і в її списках.