Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці «Нерушима Стіна» виконана в стилі мозаїки на стіні над горнім місцем головного вівтаря київського Софійського собору. Божа Матір зображена на золотому тлі стоячи у повний зріст на чотирикутному золотому камені з піднятими руками. Ікона отримала своє найменування «Нерушима Стіна» з огляду на те, що протягом дев'яти століть залишалася неушкодженою, незважаючи на те, що і собор, і місто неодноразово піддавалися руйнуванню. Зберіглося старовинний опис цієї ікони: «на зріст Богородиця велетенська, як і всі Її справи на Русі. Вона стоїть на золотому камені, як на непорушній основі всіх хто перебуває під Її захистом. Її хітон Небесного кольору, червлений пояс і на ньому висить лентіон, яким Вона витирає стільки сліз. Лазурові поручи на піднятих до неба руках. Золоте покривало опускається з Її голови і переважене у вигляді омофору на лівому плечі, на знамення Її покриву, Ширшого від хмар, згідно слів церковних пісень. Світла зірка горить на чолі Богоматері і дві зірки на раменах, бо Вона Сама, Матір незаходимого Світла, була і є для нас зорею незаходимого Сонця».