У соборній церкві Успенського Далматського монастиря, розташованого на березі річки Ісеті в Пермській області зберігався чудотворний образ Успіння Божої Матері, що належав іноку Далмату, засновнику цієї обителі.

У першій половині XVII-го століття дворянин Димитрій Іванович Мокринський, житель м. Тобольська, віддалився в Невьянський монастир (Тобольська єпархія), де і прийняв чернецтво з ім'ям Далмата. Так як чернець відрізнявся доброчесним життям і був подвижником, браття Невьянського монастиря побажала обрати його своїм ігуменом. Але смиренний Далмат, уникаючи цього високого та відповідального сану, пішов з обителі, взявши з собою ікону Успіння Богоматері. У 1644-му році він прибув в Пермську губернію і тут оселився в печері у володіннях Тюменського татарина Ілігея.