Повість про будівництво та оздоблення Великої соборної Успенської церкви

Чудова церква лаврська була влаштована волею і Промислом Самого Господа Бога за молитвами первоначальників Печерської обителі – преподобних Антонія і Феодосія.

Один із нащадків варязького князя Африкана, на ім'я Шимон, вигнаний своїми родичами з рідної землі, прийшов на Русь до благовірного князя Ярослава, який з пошаною прийняв його і розташував у свого сина Всеволода. Цей Шимон незабаром увійшов у довіру до Всеволода і користувався великим впливом. За князювання Ізяслава Ярославовича в Києві прийшли на Руську землю половці. Проти них виступили троє князів – Ізяслав, Святослав і Всеволод з Шимоном. Збираючись у похід, Шимон зайшов до проподобного Антонія за благословенням на бій. Старець відверто передбачив погибель, котра їх чекала. «Ти ж, - сказав блаженний старець, - будеш спасений і покладений тут у церкві, яка тут створиться». І коли Шимон лежав на полі поранений, то побачив велику церкву і заволав: «Господи, позбав мене від гіркої смерті молитвами Пречистої Твоєї Матері і преподобних Антонія і Феодосія Печерських!» І тут якась невидима сила вибрали його з-поміж мертвих, він зцілився від ран і благополучно повернувся в Київ.