Меню
Головна
Надвірнянський Деканат
Молитвослов
Правлячий архиєрей
Собор Святого Володимира
Бібліотека
Церковний календар
Дошка оголошень
Шлях до Христа
Шлюбні оповіді
Розпис Собору
Контакти
ФОТО
Притчі
Архів
Закон України Про свободу совісті та релігійні організації
Законодавство України
Цікаві Сайти
Статті
Християнські фільми
Архиєрей на спокої

Підрозділи
Some

5 листопада молитовне вшанування пам’яті Апостолів вiд 70-ти: Патрова, Єрма, Лина, Гаїя, Філолога (І).

Святий апостол Патрів згадується в Посланні до Римлян: "Цілуйте Асинкріта, Флегонта, Єрма, Патрова, Єрмію і братію, що з ними" (Рим.16:14).

 

"Не на те дивися тут, - пише св. Іван Златоуст, - що апостол перерахував їх, не приписавши їм ніякої особливої похвали, але на те, що хоча вони були набагато нижчі за інших, проте удостоїлися його привітання. Краще ж сказати, що чимала похвала, що називає їх братами, і інших із нею святих".

 

Окрім імені, про святого Патрова  у новозавітних книгах нічого невідомо. Ймовірно, він був одним із видатних членів Римської церкви. Відомо, що він був єпископом Неаполя і Путеол і прийняв мученицький вінець за ім'я Христове. Неаполь – головне місто середньої Італії, а Путеоли (Пуццоло) – там-таки приморське місто.

 

Апостол вiд 70-ти: Єрм – Римський громадянин, але з походження грек. Жив наприкінці І століття. Був єпископом у Філіппополі Фракійському. Про Єрму згадується апостолом Павлом у Посланні до Римлян: вітайте Асинкріта, Флегонта, Єрма (Рим.16:14).

 

Єрм – автор книги «Пастир», написати яку його спонукали одкровення звисоти. У самому «Пастирі» про його автора повідомляється, що він жив у Римі під час папи Климента, був спочатку багатий, займався мирськими справами, мав зломовну дружину та порочних синів, до яких не був досить суворим і за це покараний від Бога втратою багатства. Здивуючись про причини лиха, що спіткало його, Єрм був урозумлений про це в ряді колишніх йому видінь. Ці видіння та настанови і становлять зміст книги. За формою викладу «Пастир» належить до апокаліптичних творів. Книга мала такий вплив, що тимчасово вносилася, як складова частина, до Біблії, але не увійшла до остаточного канону Святого Письма.

 

Апостол вiд 70-ти: Лін. Згадується у 2-му посланні апостола Павла до Тимофія (2 Тим. 4:21). Це послання було написано в Римі апостолом Павлом під час другого ув’язнення, незадовго до смерті (66–67); з цього можна зробити висновок, що святий Лін жив у Римі і, за церковним переказом, був Римським єпископом.

 

Євсевій Кесарійський пише, що "після мученицької смерті Петра і Павла (67) перший, який отримав жереб єпископства Римської Церкви, був Лін. Про нього згадує Павло".

 

На думку одних (Іріней Ліонський та ін, див. Синаксар Никодима), святий Лін на єпископа був поставлений святим Павлом, а за іншими (Тертуліан, Руфін Аквілейський, св. Єпіфаній та ін.) апостолом Петром, який ніби розділив Римську Церкву на дві половини, одну доручив Ліну, а іншу Клименту.

 

Святий Єпіфаній свідчить, що святий Климент мав головування Римською Церквою після Ліна та Анаклета.

 

Святий Іван Златоуст пише у тлумаченні на 2 Послання до Тимофія: "про цього Ліна деякі кажуть, що він був другим після Петра єпископом Римської Церкви".

 

Апостол вiд 70-ти: Гай. Церковний переказ не зберіг докладних відомостей про життя апостола Гая. У апостольських списках Псевдо-Іполита, Псевдо-Єпіфанія (VI–VII ст.) та Псевдо-Дорофея (VIII–IX ст.) він згаданий серед 70 апостолів як єпископ Ефеса, наступник апостола Тимофія на цій кафедрі. За іншою версією, відбитою у Орігена, апостол Гай був першим єпископом Фессалонік. Цю версію підтримав Л. Петі, але її відкинули боландисти, а також С. Тільмон та Г. Барді, які вважали, що тут мається на увазі Гай Македонянин.

 

У Римському Мартиролозі пам'ять апостола Гаїя святкується 4 жовтня разом з Кріспом, начальником коринфської синагоги.

 

Апостол вiд 70-ти: Філолог. За римськими переказами, Філолог був знатний римлянин, син св. Персиди, що згадується св. ап. Павлом у Посланні до Римлян (Рим.16:15): «Вітайте Філолога і Юлію, Нірея та сестру його, і Олімпану, і всіх з ними святих». Більше ніяких відомостей про цього апостола у книгах Нового Завіту немає. Хто була Юлія, згадана разом із Філологом, у Святому Письмі не йдеться. У деяких кодексах Нового Завіту в 15 вірші XVI глави Послання до Римлян поставлено: «Цілуйте Філолога і Юлія» (а не Юлію) і тому вважають чоловіком, а не жінкою, і вважають, що це був один із представників Римської церкви (Migne. Dictionnaire de la Bible., II tom). Деякі вважають її за сестру святого апостола Філолога, а інші (наприклад, Оріген) за його дружину.

 

Згідно з останньою версією, Філолог з молодих років служив у преторіанській гвардії, вирізнявся мужністю та красою; випадково познайомився із святим Акилою, якого він випадково захистив від грубих образ язичницької юрби. Юлія, яка вирізнялася незвичайною красою, була його дружиною; перебувала у спорідненості з Персидою, яка мала ще дочку Клавдію. Через посередництво Акили молоде подружжя познайомилося з апостолом Павлом під час його перших римських зв'язків і їм були навернені в християнську віру, але Філолог не хотів залишати вигідної служби при дворі і був таємним християнином.

 

Незабаром після звільнення ап. Павла з кайданів і відбуття його з Риму в 64 році Нероном було підпалено місто, і в спаленні столиці звинувачені були християни, за що за наказом імператора уявні винуватці злочину були страчені; християни, облиті смолою та палаючими речовинами, були спалені і являли собою вогняні смолоскипи в садах Нерона. Філолог і Юлія не потрапили до перших жертв шаленства Нерона. Положення Філолога в преторіанській гвардії деякий час відхиляло від нього підозри у приналежності до християнства.

 

Після жахливої страти римських християн Філолог наважився піти та оголосити себе християнином; деякі з братії переконували його пощадити себе та юну дружину, що, мабуть, збентежило його, але Юлія припинила внутрішню боротьбу свого чоловіка. Вона, звернувшись до Філолога, твердим голосом промовила: «Де поставив нас Господь, там ми й маємо бути і не боятися висловлювати добре Його сповідання. У житті і в смерті ми – діти Його». Наступного дня Філолог і Юлія з'явилися до префекта Риму, жорстокого Тигелліна, і сповідали себе християнами. З палаючими вогнем священної мужності і одухотвореними очима Філолог сміливо виступив перед кровожерливим тираном, визнав себе відкрито християнином і висловив жаль, що він не сповідав свою віру раніше, боячись втратити місце в преторіанській гвардії. Юлія також рішуче висловила свої переконання і звернулася до Бога з молитвою пробачити їхню колишню малодушність і милостиво прийняти їхнє справжнє сповідання. Тигеллін побачивши її світле, майже дитячого обличчя в натовпі, що жадає кривавих видовищ, в його серці мимоволі ворухнулися почуття співчуття до безневинної жертви. Але це була лише одна мить. Участь християн було вирішено; їх засудили до спалення. Нерон розпорядився, щоб чоловік та дружина згоріли разом на одному багатті.

 

Згідно з іншою версією (так вважають, зокрема, Дорофей, Єпіфаній та ін.), св. Філолог був учнем та супутником ап. Андрія Первозванного, який поставив його на єпископа в м. Синопі.

 

Автор: admin
Дата створення: 2023-11-05
Рубрика: Життєписи Святих
Перегляди: 224
Перейти до початку сторінкиПерейти на головну сторінку
Пошук

Вхід
Вхід [Login]

Пароль [Password]


Наш банер

Наші друзі

bogoslov.cv.ua

cerkva.te.ua



Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання







Свято-Духівський храм УПЦ КП м. Дніпропетровськ


Храм Усіх Українських Святих і Львівське молодіжне православне братство

Газета Галичина



КНИГАРНЯ 'Є' - книжковий інтернет-магазин

Молитва иконе Спасу Вседержителю (часовня)





| Головна || Надвірнянський Деканат || Молитвослов || Правлячий архиєрей || Собор Святого Володимира || Бібліотека || Церковний календар || Дошка оголошень || Шлях до Христа || Шлюбні оповіді || Розпис Собору || Контакти || ФОТО || Притчі || Архів || Закон України Про свободу совісті та релігійні організації || Законодавство України || Цікаві Сайти || Статті || Християнські фільми || Архиєрей на спокої |